Про що свідчить комунікаційний
стиль керівника
українських фінансів

Олександра Данилюка

"Гроші не можуть змінити людей,
вони можуть лише допомогти їм стати тими,
ким вони є насправді" (The Simpsons)

В рамках проекту аналізу комунікацій політиків аналітики компанії NOKS FISHES та Центру досліджень публічної політики та комунікацій проаналізували методом контент-аналізу риторику міністра фінансів Олександра Данилюка у 2017 році. Усі теми, на яких сфокусував свою увагу міністр в публічному просторі, ми розділили на дві групи. Перша – теми, що належать до зони відповідальності Мінфіну. Друга – теми, що були в риториці міністра, але він не відповідає одноосібно за ці напрямки діяльності (див. діаграму №1).

За мету ми поставили визначити, навколо чого зосередив свій дискурс міністр фінансів та які особливості мають ті чи інші теми в його виконанні. Для цього ми розробили та використали у дослідженні індекс персоніфікованості* (що показує наскільки міністр фінансів безпосередньо «вбудовує» себе в той чи інший процес, домінує вживання займенника «я») та індекс проактивності**(що свідчить про зацікавленість міністра темою, тут рахуються займенники «я», «ми» та «я+ми») кожної теми. 

Після дослідження публічних виступів міністра протягом лютого-серпня, аналітики NOKS FISHES та Центру дійшли таких висновків: 

1. Одне з топ-завдань комунікацій міністра - прагнення довести\підтвердити свій професіоналізм, що обумовлює переважно професійний бекграунд медійної публічності міністра. Публічна риторика Олександра Данилюка за період лютий-серпень 2017 р. майже абсолютно сконцентрована навколо профільних тем Мінфіну (див. діагр. №4) – їхнє публічне обговорення складає 4/5 від усього дискурсу міністра фінансів. Серед «непрофільних тем» в центрі уваги Данилюка - приватизація, інвестиції, детінізація, бізнес-клімат та адвокація реформ, що логічно і цілком підтверджує наш висновок, оскільки успішність цих процесів впливає на успішність реалізації міністрів його «профільних» тем..

2. Постійний політичний стрес, відсутність стабільної проурядової більшості в парламенті та все ще збережена залежність українського політичного процесу від тіньових акторів змушує урядовців, і Данилюка - в т.ч., мінімізувати персоніфікацію власного дискурсу. У публічній риториці міністра фінансів зовсім небагато тем, які свідчать про персонально-емоційне ставлення до предмету обговорення (див. діагр. №3). Лише в трьох темах (!) з 13 розглянутих - реформування ДФС, приватизація держпідприємств та реформування податкової міліції – Данилюк був емоційним та я-центричним, про що свідчить позитивне значення індексу персоніфікованості (а саме - кількість «персоніфікованих», побудованих на я-моделях, висловлювань, перевищує кількість відсторонених оцінок Данилюка). Цікаво, що жодна з топ-профільних тем міністра (бюджет, борг, державні банки та співпраця із донорами) не має позитивного значення індексу персоніфікації.  

3. Ймовірно Данилюк належить до того типу урядовців, які не бажають завершити свою політичну кар’єру в уряді В. Гройсмана. Цілком очевидно, що їхні амбіції примушують їх думати про майбутнє, шукаючи поодинокі публічні «яскраві кейси», та зберігати при цьому стратегічну обережність та публічну стриманість. Отже, в комунікаціях Данилюк є прагматиком, який дуже ретельно дозує співвідношення емоцій та спокійне інформування населення про свою діяльність на посаді. Кейс про обережність – комунікація євробондів. Так, активно обговорюючи такі профільні для себе теми, як бюджет, співпраця із кредиторами та управління державними банками, сам Данилюк не ініціював публічних розмов про борги України та плани по розміщенню євробондів, а журналісти не часто ставили запитання міністру фінансів з приводу даної теми (діагр. №5). Характеристики медіарезонансу теми – мінімальний обсяг серед обговорюваних, невисокі значення індексів проактивності та персоніфікації (див. діагр. №2 та №3). В результаті - Олександр Данилюк уникнув передчасного публічного пресингу з боку опонентів та експертів щодо боргових операцій та отримав позитивний медіафідбек вже за результатами повернення України на ринок зовнішніх запозичень. Кейс про політичні комунікації міністра – реформування ДФС, податкової поліції, автоматичне відшкодування ПДВ, публічна боротьба із Насіровим - відкриває Данилюка, як людину, що здатна до проактивного, публічного та не завжди обережного дискурсу (див. діагр. №2 та №3). «Відкриває» не зовсім коректний термін, краще було б сказати – «показує»: Данилюк і раніше демонстрував динамічні комунікації. Наприклад, під час захоплення Мінюсту у січні 2014 р. Але тоді він ще не був міністром… Повертаючись в наш час потрібно розуміти, що міністр – досвідчений апаратний працівник. Також, важливо усвідомлювати, що принциповість Данилюка по реформі ДФС спиралася на чіткі вимоги МВФ, а по Насірову – імовірно, на політичний консенсус еліти щодо «злиття Роми». Крім того, питання про «можливу ротацію Данилюка» - які весь час присутні в політичному житті міністра фінансів - в часі співпадали із модерацією ним теми ДФС, де Данилюк показує невластиву йому останнім часом персоніфікацію. Зауважимо, що протягом лютого-серпня 2017 р. темі реформування ДФС було присвячено найбільшу кількість публічного тексту міністра (див. діагр. №1). Крім того, що Данилюк багато говорив про цю реформу, так тема ДФС була ще дуже «я-центричною» для міністра, що підтверджує максимальне значення індексу персоніфікації (див. діагр. №3) його дискурсу саме за цією темою. 

4. Крім профільних тем та профільних реформ, публічно Олександр Данилюк концентрується на комунікації необхідності реформ в цілому. Так, адвокація непрофільних реформ (пенсійна, освітня, медична, земельна) та співпраця України з МВФ, яка також асоціюється насамперед із необхідністю реалізації низки реформ, становили досить суттєву частину публічного дискурсу Данилюка (див. діагр. №1). Вони зайняли 11,2% (непрофільні реформи) та 14,8% (МВФ) від усього його дискурсу відповідно. Проте, активно розмовляючи на ці теми, міністр уникав їх персоніфікації (див. діагр. №3) та робив акцент на командній роботі уряду, парламенту та громадянського суспільства задля розробки та імплементації реформ. Відповідно, ці сюжети в комунікаціях Данилюка отримали низькі індекси персоніфікації та, відповідно, високі індекси проактивності (див. діагр. №2 та №3). 

Автор дослідження Максим Степаненко

БУДЕМО ВДЯЧНІ, ЯКЩО ВИ ПОШИРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ