FOCUS: ТОП-ІНТЕРВ’Ю

ОЦІНКА  ЯКОСТІ  ТА
ЗАГАЛЬНІ  ХАРАКТЕРИСТИКИ

березень-липень 2017

Аналітична компанія NOKS FISHES та Центр досліджень публічної політики та комунікацій проаналізували 60 політичних інтерв'ю в межах проекту оцінки їх якості, що були опубліковані українськими топ інтернет-ресурсами в період березень-липень цього року. Звичайно, кожне окреме інтерв'ю має свої особливості, що залежать як від респондента-політика та журналіста-інтерв'юера, так і від тематичного приводу для розмови та ресурсу, що орієнтується на певну аудиторію. Метою дослідження стало визначення та оцінка основних спільних параметрів, що визначають сучасне політичне інтерв'ю як жанр. Серед досліджуваних показників ми визначили такі загальні риси, як розмір тексту, інтенсивність (кількість питань), балакучість політиків-респондентів (середня кількість символів у відповіді), аналіз відповідей та оцінка авторського впливу.

Загальні характеристики

За результатами аналізу групи з 60 інтерв'ю було визначено, що середній розмір повного тексту розмови складає понад 26 тис. символів (що вміщається приблизно на 14 сторінках А4), а середній розмір відповіді — 636 символів (третина сторінки А4). Серед найдовших інтерв'ю з проаналізованих можна виділити розмову Л.Гриневич з ресурсом «Цензор.нет», що вийшла двома частинами (22 травня та 2 червня), загальний обсяг якої склав 76 тис. символів. Метод розподілу інтерв'ю на частини також використовує Інтерфакс, який часто додатково публікує ще й анонси основних тез. Можна припустити, що розподіл довгих інтерв'ю на частини збільшує кількість потенційних читачів, а також спрощує сприйняття тексту.

Аналіз відповідей політиків-респондентів

Незалежно від тематичних особливостей інтерв'ю, поведінку політиків-респондентів у відповідях можна умовно розділити на 2 моделі: фокус на собі та своїй діяльності або на критиці інших.

Узагальнені результати показують, що в середньому у 17% відповідей політики удавалися до вихваляння, у той час як критикували інших у 13% відповідей. Отже, можна зробити висновок, що політики використовують інтерв'ю здебільшого для інформування про свої досягнення.

Як ще один важливий параметр оцінки поведінки політиків-респондентів було визначено відсоток питань, від яких вдалося ухилитися, що склав в середньому 27%. Найчастіше для ухиляння політики давали відповіді, що не відповідали на поставлене питання, або ж змінювали тему, що свідчить про намагання перехопити лідерство у формуванні тематичної структури інтерв'ю.

Популістичну лексику політики-респонденти в середньому використовували лише у 12% тексту відповідей. Отже, можна зробити висновок, що для розповсюдження популістичних заяв політики скоріше за все використовують інші канали комунікації.

Оцінка роботи журналістів-інтерв'юерів

Згідно з результатами аналізу, в середньому 80% питань журналісти ставили чітко, проте у решті 20% репліка не містила питання взагалі, а констатувала факт, або ж авторську думку. До вираження особистої думки або ж використання інформації без вказування на джерело журналісти в середньому удавалися у 30% питань, що характеризує журналістів як активних модераторів формування напрямку інтерв'ю.