ІНТЕРВ’Ю:
ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ

В рамках проекту «Інтерв’ю: вимірювання ефективності журналістів» ми вирішили проаналізувати, наскільки якісно вітчизняним журналістам вдається спілкуватися із топ-особами української політики. На нашу думку, важливість такої форми роботи журналіста, як інтерв’ю, є надзвичайною. За допомоги інтерв’ю журналісти мають змогу розширяти канали комунікації із першими особами держави, виводячи їх на теми, які цікавлять суспільство та які самі респонденти, мабуть, не бажали би озвучувати.

Серед основних параметрів впливу автора-журналіста на формування інтерв’ю ми виділили низку якісних та кількісних характеристик діалогу, що, на нашу думку, і визначає ефективність роботи журналіста.

Окремої уваги заслуговують такі характеристики, як “Ухиляння від питань” та “Повернення до питань журналістом”. В аналізі ми покажемо, від яких тем намагався ухилитися респондент і чи проявив наполегливість журналіст, повернувши розмову до “незручних” питань.

Додатковим блоком аналізу стала реакція інших ЗМІ на публікацію інтерв’ю — як активно цитували та на чому акцентували у заголовках передруків.

Для старту нашого проекту ми обрали 4 інтерв’ю із такими «важковаговиками» української політики як Олександр Данилюк, Олександр Грановський, Ірина Луценко та Роман Насіров.

Дуже важливими елементами подання матеріалу є заголовок та анотація. На нашу думку, найбільш успішними анотації були до інтерв’ю із О. Данилюком та О. Грановським. У даних анотаціях журналіст готував свого читача до інтерв’ю, критично «розкриваючи» свого респондента. Цього бракувало у інтерв’ю з І. Луценко та Р. Насіровим.

Важливими елементами визначення ефективності проведення інтерв’ю є обізнаність журналіста у темі інтерв’ю та, власне, керування даною темою. На нашу думку, всі журналісти були добре підготовлені до бесіди із своїми респондентами, а також непогано керували темами, на які журналісти спілкувалися із респондентами.

Також варто звернути увагу на такі опції, як «ухиляння від питань респондентом» та «повернення до тих самих питань журналістом». Отже, всі респонденти в тій чи іншій мірі ухилялися від деяких питань журналістів, найбільше цим зловживали Р. Насіров та О. Данилюк. Проте, Ю. Бутусов та О. Скороход найбільше повертали Р. Насірова до незручних питань. У той самий час Ю. Самаєва взагалі не повертала (або це не відображено у фінальній редакції інтерв’ю) О. Данилюка до питань, на які він ухилявся давати чітку відповідь.