Поки народні обранці пішли у відпустку, NOKS FISHES та Центр досліджень публічної політики та комунікацій продовжує аналізувати інтерв’ю із топовими політичними фігурами країни. Цей випуск проекту #ЧИТАЙУВАЖНО ми вирішили присвятити регіональній тематиці. Тож, до вашою уваги пропонуємо інтерв’ю із міським головою Києва Віталієм Кличком (Новое время, журналісти – Андрій Леденьов та Яна Панюшкіна), головою Закарпатської ОДА Генадієм Москалем (Укрінформ, журналіст – Тетяна Кугутич) та екс-головою Донецької військово-цивільної адміністрації Павлом Жебрівським (Газета по-українські, журналісти – Ірина Буланенко та Ірина Патланюк). Не дивлячись на те, що всіх трьох спікерів можна сміливо вважати політичними фігурами всеукраїнського рівня, журналісти спілкувалися із ними виключно на регіональну тематику. А тепер детальніше про те, що з цього вийшло.
Почнемо із столичного мера Віталія Кличка. У анотації до інтерв’ю журналісти зазначили, що Кличко «не уходив від болючих питань», проте, на нашу думку, «болючих» питань особливо і не було. Музей на Поштовій? Відсутність гарячої води у частині Києва? Можливо ці питання і могли бути «болючими» для Кличка, але журналісти особливо не наполягали на більш ґрунтовних відповідях, тому це радше нагадувало коментар Кличка з цього приводу. Дійсно, у форматі інтерв’ю можна було б значно активніше «допитати» про незручні теми. Але цього не було. в цілому, дане інтерв’ю доволі «легке» для читання: коротка та не особливо інформативна анотація до тексту (3 з 5 балів), а відсутність бажання журналістів використати всі переваги формату інтерв’ю наштовхує на думку, що журналісти не дуже володіють темою бесіди (3 з 5 балів). Принаймні, цього із тексту інтерв’ю не помітити. Ну і на завершення, керування темою на рівні «задовільно». Тож, в результаті маємо нічим не виразне інтерв’ю, яке навряд чи згадається з поміж інших, більш сильних робіт журналістів. «Мер Києва Віталій Кличко відповідає на декілька незручних питань» - йдеться у підзаголовку до інтерв’ю. На нашу думку, більш справедливо було б видалити звідти слово «незручних»: «Мер Києва Віталій Кличко відповідає на декілька запитань» - більш влучний заголовок для даної роботи.
Наступне інтерв’ю – із Палом Жебрівським. Якщо ви не особливо то і стежите за українською політикою, то анотація до даного тексту вам не допоможе розібратися, хто такий Павло Жебрівський (3 з 5 балів). Тому залишається читати між рядків у основній частині інтерв’ю. А з «тіла» інтерв’ю ви дізнаєтесь, чим Павло Жебрівський займався на чолі Донеччини, прочитаєте про певні «особливості» роботи у непростому регіоні України. «Болючі» питання про вплив Ахметова, електоральні вподобання дончан зачіпалися доволі рамково, хоча сам Жебрівський на них відповідав доволі відверто. «Грішив» Павло Іванович хіба що відповідаючи не на те питання, що йому ставили журналісти, проте його Ірина Буланенко особливо і не намагалася повернути до чітких відповідей (3 з 5 балів). Тож, складно оцінювати компетентність журналіста та його керування темою, коли такий самий пул питань Жебрівському могла скласти людина, яка просто читає новини. Тож, вже друге суто «трієчне» інтерв’ю у нашому випуску.
На тлі інтерв’ю із Кличком та Жебрівським, розмова Тетяни Кугутич із Генадієм Москалем вигідно виділяється. Інтерв’ю доволі «живе», відчувається чудове володіння темою з боку журналіста (5 з 5 балів), керування темою на тверду «четвірку». Дещо закоротка і практично безінформативна анотація до основного тексту (3 з 5 балів), проте, заради справедливості, варто відзначити, що редактори залишили у ній два гіперпосилання, яке б допомогло розібратися читачу, хто такий Генадій Москаль. Варто також відзначити, що як і попередні аналізовані нами у даному випуску інтерв’ю, це також стосувалося виключно регіональних питань, проте, читаючи його, ти спостерігаєш за живою та цікавою бесідою двох людей, які володіють темою проблем Закарпаття. Тож, від прочитання можна і самому чогось нового дізнатися.
БУДЕМО ВДЯЧНІ, ЯКЩО ВИ ПОШИРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ