how to build your own website for free


ІНТЕРВ’Ю:
ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ


Випуск 15

Вже незабаром офіційний старт передвиборчої кампанії. І хоча битва за електоральні бали вже давно почалась, саме на вересень більшість кандидатів у президенти та новий склад парламенту готують «масований наступ» на серця виборців. Всім, хто цікавиться даним процесом, допомагають тримати руку на пульсі передвиборчих перегонів журналісти. А ми, компанія NOKS FISHES та Центр досліджень публічної політики та комунікацій, продовжуємо #ЧИТАЙУВАЖНО інтерв’ю із топовими політиками України. Як ви вже мабуть здогадалися, цей випуск проекту присвячений темі майбутніх виборів та інтерв’ю із народними депутатами «нової генерації». Тож, до вашої уваги розбір інтерв’ю із нардепом від «Народного фронту» Вікторією Сюмар (Українська правда, журналіст – Роман Кравець), заступником голови фракції БПП Сергієм Березенком (Главком, журналісти – Микола Підвезяний та Павло Вуєць), а також членом фракції «Батьківщина» Ігорем Луценком (Цензор.нет, журналіст – Євген Кузьменко). Давайте ж дізнаємося, хто з даного переліку журналістів найкраще впорався зі своєю роботою.

Розпочнемо з інтерв’ю Вікторії Сюмар і вже добре знайомим нашому проекту журналістом Романом Кравцем. Традиційно сильна анотація: «художня замальовка» обставин бесіди, екскурс у кар’єрну історію пані Сюмар та її кроки на посаді народного депутата, опис її ролі у передвиборчій кампанії 2019. Навіть при бажанні навряд чи вдасться щось додати. Ця анотація дійсно підготовлена на «відмінно».

Оскільки це вже не вперше роботи Романа Кравця потрапляють до нас на розгляд, можемо поділитися своїми спостереженнями щодо стилю Кравця у проведенні інтерв’ю. Роман, як досвідчений парламентський кореспондент, швидше за все, має свою гіпотезу щодо певних подій, які його цікавлять з професійної точки зору. У даному інтерв’ю він закидає тезу, що Олександра Турчинова називали ймовірним кандидатом на голову передвиборчого штабу Петра Порошенка. Після того, як Вікторія Сюмар відповідає, що у Турчинова вже є робота – секретар РНБО, Кравець повторює своє питання, але вже із можливою «підказкою» для респондента, мовляв, складається враження, що між Турчиновим і Порошенком стався конфлікт. Але на цю тезу Кравець отримав від Сюмар дуже формальну відповідь. Проте, такі стилістичні прийоми Роман Кравець часто повторює у своїх роботах, і інколи вони спрацьовують і дають бажаний результат – нову інформацію. Компетентність Романа Кравця, як журналіста, не викликає сумніву. Але із керуванням розмовою Роман Кравець впорався, на нашу думку, на 4 бали з можливих 5. На чверть (27%) питань Вікторія Сюмар так і не надала чіткої відповіді, а Роман Кравець повернувся менше ніж до половини (42%) з них.

Інтерв’ю із Сергієм Березенком також було проведено досить професійно. Журналісти Микола Підвезяний та Павло Вуєць проробили якісну роботу та підготували доволі інформаційну анотацію. У ній автори повноцінно розкрили політичну кон’юнктуру, яка передувала даній розмові, та добре описали роль самого Сергія Березенка у БПП та передвиборчій кампанії президента. Тож, дана анотація заслуговує на найвищу оцінку. Щодо перебігу самої розмови, то, на нашу думку, журналісти поводили себе досить вільно і розкуто, сміливо вступали у полеміку із Березенком. Такий стиль бесіди із респондентом значно додавав гостроти розмові. Але і пана Березенка простим респондентом важко назвати. В результаті, він ухилився на половину (51%) питань, що ставили йому журналісти. Журналісти Микола Підвезяний та Павло Вуєць продемонстрували високу обізнаність у темі розмови (5 з 5 балів), але із керуванням, на нашу думку, впоралися на 4 бали.

Інтерв’ю Євгена Кузьменка з Ігорем Луценком помітно вирізняється з-поміж описаних вище. На жаль, не на краще. Як можна зрозуміти, це була телефонна розмова із Луценком, 

тому саме такою вона і виглядає на сторінках впливового ресурсу «Цензор.нет». Анотації до цього інтерв’ю немає. Точніше, фактично вона є, але назвати це повноцінною анотацією дуже важко. Тож, за цим параметром публікація отримала лише 1 бал з 5 можливих. Сам перебіг інтерв’ю відзначався доволі довгими репліками Євгена Кузьменка, але і Луценко відповідав досить розлого на більшість запитання. При цьому Ігор Луценко ухилився дати чітку відповідь на 18% запитань, а Євген Кузьменко не повернувся до жодного з них. У таки випадках співрозмовники просто продовжували органічно розгортати бесіду. Тож, за керування ходом інтерв’ю ми змогли поставити лише 3 з 5 балів. Щодо компетентності журналіста, то вона була на висоті, але, на нашу думку, Євген Кузьменко у даній роботі не розкрив весь свій потенціал. При цьому дане інтерв’ю більше схоже на записану розмову між двома приятелями, які обговорюють актуальні політичні події останніх днів. В принципі, такий формат також має право на існування. Чом би й ні?

БУДЕМО ВДЯЧНІ, ЯКЩО ВИ ПОШИРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ