ІНТЕРВ’Ю:
ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ

У фокусі чергового кейсу проекту Центру аналізу публічної політики та комунікацій та дослідницької компанії NOKS FISHES «ІНТЕРВ’Ю: ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ», присвяченого аналізу української журналістики в розрізі ефективної відповідальності, інтерв'ю з генеральним прокурором Ю. Луценком (LB.ua, автори Соня Кошкіна та Олег Базар), керівником САП Н. Холодницьким (Інтерфакс-Україна) та директором НАБУ А. Ситником (Громадське, автор Дмитро Реплянчук).

Перший параметр оцінки тексту інтерв'ю аналітиками Центру та компанії — якість АНОТАЦІЇ, основна функція якої зацікавити читача та надати вступну інформацію про респондента та теми розмови. Ресурс “Інтерфакс-Україна”, що опублікував інтерв'ю з Назаром Холодницьким, традиційно не надав в анотації жодної додаткової інформації, окрім посади респондента, і почав текст з питання про стан конфлікту між ГПУ та антикорупційними органами, ймовірно, з розрахунку на вельми підготованого читача. 

Трохи більше розповів про контекст розмови з Артемом Ситником журналіст Дмитро Реплянчук, який коротко перелічив основні теми питань. Найвищу оцінку з-поміж даного переліку інтерв’ю отримала робота Соні Кошкіної та Олега Базара (інтерв’ю із Ю.Луценком), але це все ж таки 3 з 5 можливих балів. В основу анотації до першої частини тексту автори поклали цитати Луценка, але не приділили увагу підготовці читача до другої частини інтерв'ю, яка вийшла з перервою в кілька днів.

Позитивним висновком аналізу цієї серії інтерв'ю є ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ПІДГОТОВКИ ПИТАНЬ ТА ОБІЗНАНІСТЬ ЖУРНАЛІСТІВ У ТЕМАХ РОЗМОВИ. Найкращими за цими параметрами, на нашу думку, були Соня Кошкіна та Олег Базар, які подекуди своїм знанням ставили генпрокурора у незручне становище і змушували ухилятися від питань.

При оцінці параметру «КЕРУВАННЯ ТЕМОЮ», ми, насамперед, звертаємо увагу, як часто журналіст проявляє наполегливість та намагається повернути респондентів до питань, на які ті не дають чіткі відповіді. В інтерв'ю з Луценком та Ситником автори намагалися повернутися до питань з ухиляннями майже в половині випадків, що було оцінено як “добре” за параметром «керування темою». А от журналіст “Інтерфакс” в розмові з Холодницьким демонстрував допитливість лише в кожному п'ятому випадку ухиляння, за що й отримав “трійку”.

Серед особливостей поведінки журналістів у розглянутих інтерв'ю варто відзначити відносно невисокий рівень авторської оцінки при високому показнику чіткості постановки питань, що ймовірно, зумовлено значною кількістю формальних питань щодо професійної діяльності респондентів.