website maker


ІНТЕРВ’Ю:
ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ


Випуск дев’ятий

Проект #ЧИТАЙУВАЖНО «Інтерв’ю: вимірювання ефективності журналістів» продовжує вивчати особливості політичних інтерв`ю. Цього разу аналітики компанії NOKS FISHES та Центру досліджень публічної політики та комунікацій уважно прочитали чотири інтерв’ю, а саме: із Генадієм Кернесом (оригінал: Lb.ua, журналіст – Соня Кошкіна), Ігорем Коломойським (оригінал: Радіо свобода, журналіст – Михайло Ткач), Анатолієм Гриценком (оригінал: РБК-Україна, журналіст – Сергій Щербина) та Оксаною Сироїд, яка була співрозмовником Сергія Рахманіна у програмі «Апокриф» на «Радіо НВ».

Робота Соні Кошкіної над інтерв'ю із Генадієм Кернесом дійсно заслуговує відзнаки за підготовку до розмови, влучні питання та вичерпну анотацію до тексту. Ці важливі параметри не залишають сумнівів у професіоналізмі Соні Кошкіної і заслуговують на максимальну оцінку 5 балів. Також варто відзначити особливий стиль, який, мабуть, притаманний лише пані Кошкіній — майже половина реплік журналістки не містили чітких питань, але така специфіка, ймовірно, дозволяє співрозмовнику відкритися і розповісти трошки більше, ніж планувалося. Серед інших оригінальних рис цього інтерв'ю - «повернення до питань», від яких ухиляється респондент. Не рідко, це доволі різкі фрази, можливо навіть не дуже коректні, як наприклад: «Не отнекивайтесь», «Не прибедняйтесь» або навіть «Да вы что?!». Проте такі відверті висловлювання пані Кошкіної доволі ефективно виводили Генадія Кернеса на більш чіткі відповіді. Але, у підсумку «повернень до питань» було на рівні 46%, тож, це 4 з 5 балів за керування темою.

Однією із найкращих робіт журналіста із проведення інтерв’ю, на нашу думку, є робота відомого журналіста-розслідувача Михайла Ткача, який спілкувався із Ігорем Коломойським. У цьому інтерв'ю добре все: анотація розкриває контекст та задає тональність розмові, компетентність не викликає жодного сумніву та, найголовніше, це керування темою. У Михайла Ткача, як у журналіста-розслідувача, доволі специфічний стиль спілкування, йому властиво перепитувати респондента, формулюючи питання більш конкретним чином чи навіть акцентуючи увагу респондента на тому, що цікавить журналіста. В результаті, подекуди розмова схожа на допит, але це дійсно ефективно - Михайло Ткач повернувся до 77% питань, на які ухилявся надати чітку відповідь Ігор Коломойський. Тож, на нашу думку, за всі три базові параметри оцінки інтерв'ю можна ставити максимальну оцінку – 5 балів.

Анатолій Гриценко у інтерв'ю для РБК-Україна своїм розмірковуванням на тему авторитаризму створив привід для медійної дискусії принаймні на декілька днів. Щодо роботи Сергія Щербини, то можна відмітити дійсно добре підготовлену анотацію до тексту та належну підготовку до розмови. Проте, у цьому інтерв'ю більше домінував сам Гриценко, який доволі розлого розвивав свої думки на теми авторитаризму, олігархату в Україні, необхідності об’єднання опозиційних сил. Варто відзначити, що Сергій Щербина намагався домогтися конкретики щодо команди Анатолія Гриценка, але лідер партії «Громадянська позиція» так я не розповів читачам, хто ж входить до його рейтингової команди. Тож, за керування темою Сергій Щербина, на нашу думку, заслуговує 4 з 5 балів.

Розмова такого досвідченого журналіста як Сергій Рахманін із віце-спікером ВР Оксаною Сироїд не була оформлена у вигляді класичного інтерв'ю, а більше нагадувала цікаву розмову двох освічених людей на актуальні для країни теми. Тож, ми також вирішили її взяти до аналізу. Звичайно, анотації до радіо-програми не було, також її не було і до друкованої версії інтерв'ю. Тож, цей параметр ми не можемо оцінювати. Проте, «обізнаність у темі» знову ж таки не викликає сумнівів, адже розмова вийшла змістовною та цікавою. Сергій Рахманін повернувся трішки більше, ніж до половини (56%) питань, на які Оксана Сироїд не давала чіткої відповіді. Тож, «керування темою» можна оцінити у 4 з 5 можливих балів.

БУДЕМО ВДЯЧНІ, ЯКЩО ВИ ПОШИРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ