Увага, говорить Брюссель

 

Вплив зовнішніх факторів на українські політичні процеси завжди був великим, а на нинішньому етапі він є, навіть, вирішальним. Тому компанія NOKS FISHES та Центр досліджень публічної політики та комунікацій вирішили вийти за межі досліджень комунікацій публічного дискурсу власне українських топ-політиків і проаналізувати публічну комунікацію 

голови Представництва ЄС в Україні Х'юга Мінгареллі. Тож ми проаналізували публічні виступи пана Мінгареллі за період січень-жовтень 2017 року методом контент-аналізу. Центральним результатом дослідження стали індекс медійної активності та індекс медійної персоніфікації керівника представництва ЄС в Україні.

Для України 2017 рік видався насиченим на євроінтеграційні процеси. Х'юг Мінгареллі виконує важливу комунікаційну функцію, тому тема євроінтеграції була найбільш поширена у його публічних виступах і становила 25,8% від усього дискурсу (діаграма №1). Також багато уваги (21,6%) Мінгареллі приділяв темі російської агресії в Україні та санкціям, які накладені на Росію через це. Тема проведення реформ, без яких неможливе зближення України та ЄС, була на третьому місці (19,3%) за популярністю у керівника Представництва ЄС. 

Сумнозвісна «візитівка» Української держави – корупція, займає четверте місце (13,2%) у топі найбільш популярних тем, які обговорювалися Мінгареллі. Не забував євродипломат і добрим словом підтримати Україну, тож, тема «симпатизація Україні» становила 7,5% від усього дискурсу Мінгареллі. Менше за все голова Представництва ЄС в Україні говорив про інтеграцію українського ринку в ЄС (5,8%), фінансову допомогу з боку ЄС (3,9%) та залучення інвестицій в Україну (2,1%).

Кількісні характеристики медіаполя Мінгареллі показують пріоритети в позиції ЄС у сфері модернізації політичних інститутів та ліквідації корупції над банальним «вливанням» грошей ЄС в Україну.

Риторика Мінгареллі практично не містить персональних оцінок чи проявів власної позиції, про що свідчить показники індексу медійної 

персоніфікації (діаграма №2). Практично всі його висловлювання – це є позиція ЄС. Він не дозволяє собі виходити за рамки поглядів Брюсселю, у той же час, можна сказати, що він намагається застосовувати «персональний підхід» до України. Не дивлячись на твердість позиції ЄС стосовно вимог до України у питаннях реформування держави та боротьби із корупцією, Х’юг Мінгареллі не скупився на помірні лестощі. «Я закоханий в Україну! І дивлячись на її людей, ресурси, я бачу блискуче майбутнє вашої держави», - такою є найбільш показова цитата Мінгареллі стосовно його ставлення до України.

Тема «симпатизації Україні» - у нашому досліджені єдина, що має позитивний показник індексу медійної персоніфікації. Загалом, Мінгареллі, як фаховому дипломату, не властиво вдаватися до «я»-моделей.

Це стає зрозуміло, якщо подивитися на загальне співвідношення використання «я»- та «ми»-моделей: перевага «ми» у дискурсі євродипломата переважає утричі (діаграма №3)!

Показовим є результат із визначення індексу медійної проактивності (діаграма №4). Усі його значення є відносно невеликими та практично рівнозначними за всіма темами дослідження. Найбільший індекс медійної проактивності (2,78 – фіндопомога ЄС) лише на 1,54 пункти 

більший за найменший (1,24 – інтеграція ринків). Для порівняння, розрив між найбільшим та найменшим показником індексу медійної проактивності у попередньому дослідженні публічного дискурсу міністра фінансів Олександра Данилюка становив 2,57 пункта.

Індекс медійної проактивності теми «фіндопомоги ЄС» є найбільш показовим з-поміж усіх. На цю тему Мінгареллі говорив дійсно небагато (діаграма №1), але максимально по суті, якщо можна так висловитися. Використання займенника «ми» у цій темі мало чіткий характер готовності працювати/допомагати Україні у певній сфері. Тобто ця тема виглядала як коротка, проте містка пропозиція від ЄС: «Ми готови допомогти… ми готові працювати з Україною… ми представляємо програму». 

При аналізі висловлювань представника ЄС в Україні треба зупинитися окремо на ключових темах діалогу України із ЄС: боротьбі із корупцією та проведенні реформ. Заступник державного секретаря США Вільям Браунфілд якось заявив, що «немає сенсу боротися за Україну, якщо її душу згубить корупція». Таких доволі емоційних заяв з боку наших західних партнерів було вдосталь, всі вони прямо вказують на те, що корупція є більшою загрозою для України, ніж навіть війна на Сході. А якщо відкинути емоційну складову і подивитися на сухі цифри?


У публічних виступах Х’юг Мінгареллі згадував антикорупційні суди 25 разі, а Росію – 21, тема агресії Росії лунала лише 7 разів. Тож, цифри говорять самі за себе. «У постійному діалозі з українською владою ми весь час наголошуємо на необхідності створити антикорупційні суди настільки швидко, наскільки можливо», - заявляв Мінгареллі.


Саме на тему боротьби із корупцією голова представництва ЄС в Україні висловлювався найбільш принципово та, порівняно, жорстко. За словами Мінгареллі, корупціонери в Україні всюди: «Вони працюють у Раді, в уряді, вони є і у громадянському суспільстві, вони представлені і в українських медіа». При цьому риторика Мінгареллі на тему корупції деперсоніфікована, він ніколи не називав тих чи інших імен, які могли би бути замішані у корупції. ЄС проявляв принципову позицію у найбільш резонансних наступах влади на антикорупційні досягнення: аудит для НАБУ, конфлікт Ситника та Луценка, необхідність декларації доходів для ГО і, звичайно ж, утворення антикорупційного суду. 


Надважливою темою у публічних виступах Мінгареллі була тема необхідності проведення реформ, які він згадував 84 рази (діаграма  №5). При цьому найбільше голова представництва ЄС в Україні говорив про земельну реформу, яка ніяк не дається нашим  

парламентарям. Мінгареллі вказував на те, що у ЄС розуміють причини, з яких в Україні не скасовують мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, але зазначав, що «коли доходить діло до реформування державних підприємств або приватизації чи земельної реформи, ми очікували більшого». Інша досить токсична реформа в Україні – скасування мораторію на експорт лісу-кругляку – згадувалася Мінгареллі всього двічі. Він зазначав, що це є рекомендація, але вона прив’язана до надання Україні третього траншу зовнішньоекономічної допомоги з боку ЄС. Загалом, Х’юг Мінгареллі просував меседж, що ЄС не нав’язує Україні реформи. «Ми хочемо допомогти президенту Порошенко, прем’єр-міністру Гройсману і уряду України модернізувати Україну», - говорив досвідчений французький дипломат. 

Проте, ЄС в особі Мінгареллі не тільки сприяв реформам, закликаючи парламентарів голосувати за той чи інший законопроект. Він також робив доволі гострі зауваження на рахунок того, чому та чи інша реформа не приймається. На його думку, це пов’язано із зацікавленими персоналіями, проте жодного разу не називав їх. «Ті, хто намагається блокувати реформи, мають своїх представників усюди – не лише у Верховній Раді. І у Раді, і в деяких міністерствах є люди, які роблять спроби цей процес уповільнити. Є вони і в деяких парламентських комітетах», - підкреслював масштаби проблеми олігархічних лобі Мінгареллі. Навіть під час першопочаткового зриву медичної реформи Мінгареллі вказав на те, що реформи блокують голови комітетів, проте згодом зауважив, що мав на увазі зібраний образ, а не голову парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольгу Богомолець, ім’я якої без жодних проблем дешифрувалося із заяви представника ЄС в Україні.

Результат аналізу публічного дискурсу Х’юга Мінгареллі підтверджує його статус високопрофесійного дипломата, який не дозволяє собі персональних оцінок навіть найбільш резонансних подій та не тягне на себе ковдру у потенційно привабливих темах. Він не обіцяє того, що Україна приєднається до ЄС, адвокатує проведення ключових реформ і дає зрозуміти, що у проблемних моментах допомога від ЄС буде, проте у Союзі ніхто не буде робити добре для України замість нас самих. Його позиція – це позиція ЄС, який він представляє в Україні. Це той рівень професіоналізму і компетентності, який цілком відповідає українському стереотипу: «європейський», значить, добрий/якісний/професійний.   


Автор дослідження - Максим Степаненко

БУДЕМО ВДЯЧНІ, ЯКЩО ВИ ПОШИРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ