free website creation software



Генеральний policy paper

Компанія NOKS FISHES та Центр досліджень публічної політики та комунікацій повертаються до аналізу Щорічного звернення Президента до Верховної Ради від 7 вересня 2017 р. 

Чому?

Щорічне звернення до Верховної Ради є одним з головних обов'язків Президента — це зафіксовано у ст.106 Конституції. Ця функція звертатися до парламенту йде другою у переліку функціоналу глави держави. Першою є забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави. В тексті послання, сказано в Конституції, мають бути визначені основні напрями зовнішньої та внутрішньої політики держави, підбито підсумки та окреслено плани на майбутнє. Фактично, в умовах неякісно структурованої, погано інституціоналізованої та, як правило, деідеологізованої української політики щорічне звернення Президента до парламенту стає головним українським policy paper, який надає можливість зрозуміти цілісність декларованої владою політики, її топ-пріоритети. 

Мета нашого дослідження — порівняння текстів щорічних промов Президента за останні три роки, узагальнення тематичних орієнтирів та визначення напрямків змін.

Розуміючи, що текст послання є, більшою мірою, результатом роботи команди аналітиків та спічрайтерів, а метою звернення є, згідно з назвою, інформування «Про внутрішнє та зовнішнє становище України”, ми не будемо розглядати якості П. Порошенка як спікера, емоційність та лексичні особливості. В цьому аналізі ми зосередимося на тематичному змісті, репліках, що містили стимул до дій, та окремо розглянемо висловлювання, що тим чи іншим способом окреслювали моделі та образи майбутнього для України.


Тематична структура текстів

Війна на Сході України та агресія Росії є темою, що протягом останніх років залишається найбільш акцентованою в зверненнях Президента до Верховної Ради — у цьогорічній промові майже п’ята частина тексту стосувалася цієї теми. Попри це, реформуванню ЗСУ та модернізації ВПК було відведено значно менше уваги, ніж у промові 2016 року (5% тексту vs. 13%), а об’єм тексту стосовно євроатлантичної інтеграції залишився майже на рівні 2015-2016 років — 3%.

Теми, що були представлені в цьогорічному зверненні суттєво ширше, аніж в попередніх роках — європейська інтеграція та децентралізація, в межах яких дійсно були результати протягом минулого року. Також, суттєво збільшилася увага до соціальних реформ — освіти, пенсійної та медичної реформи.

Серед акцентів, що суттєво зменшили присутність в промові — тема боротьби з корупцією: 12% тексту в 2015 році, 9% тексту в 2016 і лише 4% у цьому році.


 
Але найсуттєвіший спад уваги в порівнянні з промовами попередніх років стосувався теми деолігархізації, яка майже повністю була відсутня в промові 2017 року. Отже, так званий “курс на деолігархізацію”, затребуваний після Революції Гідності, зник з тематичних орієнтирів політичного класу. До того ж висновку приводить і статистика згадувань слова “деолігархізація” в українських медіа, кількість яких за перші 8 місяців 2017 року була майже втричі меншою за аналогічний період 2015 року. Така риторика Глави держави та зміст вітчизняного медіаполя є логічним продовженням процесів реальної політики, які свідчать про збереження статус-кво більшості олігархів на тлі активної проєвропейської та соціально орієнтованої риторики влади.

Про стимули та позицію

Якщо виходити з того, що звернення Президента має проінформувати депутатів Верховної Ради не тільки про проблеми та поточний стан в країні, а і дати відповідь на питання: “Що робити?”, то тексту, що закликає до конкретних дій, відверто кажучи, замало — 9% всієї промови у 2017 році. Теми, по яким Президент висловлював конкретну позицію кожного року — “Війна на Сході України та агресія Росії”, “Реформа ЗСУ, ВПК”, “Євроатлантична інтеграція”, “Боротьба з корупцією” та “Реформа судової системи та органів правопорядку”. Серед конкретних стимулюючих заяв цьогорічного послання варто відзначити очікування від Парламенту підтримки судової та пенсійної реформ, скасування депутатської недоторканості та електронного декларування для громадських активістів, виконання програми МВФ, прийняття законів про електронні комунікації, обрання керівника ДБР, збереження єдиного податку, запровадження спільного контролю на пунктах пропуску з ЄС.

Про образи майбутнього України

Незважаючи на те, що обсяг тексту, що було відведено висвітленню образів майбутнього в промовах кожного року був майже однаковий (приблизно 3% всієї промови), деякі розбіжності все ж таки є. Так, з промови 2015 року можна виокремити фрагменти, в яких йдеться про майбутнє України, як держави з вільною конкурентною економікою, без впливу олігархату на формування внутрішньої політики. У 2016 році значний акцент був зроблений на відновлення територіальної цілісності, а також боротьбі з корупцією шляхом підвищення контролю суспільства над статками політиків та розбудові незалежної та справедливої судової системи. Промова 2017 року суттєво відрізнялась збільшенню тематичних напрямків образів майбутнього. Так, був зроблений наголос на розвиток середнього класу та приведення життя в Україні до європейських норм та стандартів, а української армії — до стандартів НАТО.

БУДЕМО ВДЯЧНІ, ЯКЩО ВИ ПОШИРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ